ДБР повідомило про нові дозволи на заочне досудове розслідування у «справах Майдану»

Державне бюро розслідувань повідомило, що в рамках роботи з притягнення до відповідальності підозрюваних у «справах Майдану», які переховуються від слідства, отримано чергові дозволи на заочне досудове розслідування щодо фігурантів.

«У березні поточного року слідчим суддею задоволено клопотання слідчих ДБР, погоджені із прокурорами Офісу генерального прокурора, та надано дозволи на здійснення спеціального (заочного) досудового розслідування відносно двох підозрюваних цивільних осіб, оголошених в міжнародний розшук. Вказані підозрювані за незначну грошову винагороду вночі 23 січня 2014 року організували групу «тітушок» для провокації конфлікту з учасниками руху «Автомайдан» біля однієї з лікарень міста Києва. За задумом організаторів цього злочину, такі дії «тітушок» мали б створити привід та видимість законності дій правоохоронців із затримання активістів, які насправді не вчиняли жодних правопорушень, та подальшого припинення їх участі в акціях протесту шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою», – розповіли у ДБР.

Повідомляється, що під виглядом спровокованого «тітушками» конфлікту із учасниками «Автомайдану» працівники «Беркуту» завдали численні удари руками та ногами, у тому числі спеціальними засобами, 6 активістам, а також понівечили автомобілі останніх на понад 260 тисяч гривень.

«Ухвали слідчого судді дозволять не лише направити обвинувальний акт до суду за відсутності підозрюваних, а і забезпечити відшкодування потерпілим шкоди за рахунок їх майна, та реалізувати на практиці принцип невідворотності притягнення до відповідальності підозрюваних у «справах Майдану», – додали в ДБР.

Читайте також: Розстріли на Інститутській і арешт Януковича. Як розслідуються справи Майдану?

21 листопада 2013 року в Україні почався Євромайдан. Він став відповіддю на рішення влади зупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Протести набули більших масштабів після розгону 30 листопада і тривали до лютого 2014 року. Силовики кілька разів намагалися розігнати учасників протестів.

За даними прокуратури, всього під час Революції гідності постраждали 2,5 тисячі людей, 104 із них загинули – більшість у лютому 2014 року. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною сотнею. За даними Міністерства внутрішніх справ, від 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.