Кордон України і Білорусі – чи є загроза атаки Росії?

Олександр Лукашенко днями заявив, що у Білорусі і Росії «єдина армія». Багато військових експертів і раніше повідомляли, що білоруські збройні сили інтегровані до російської армії, але Лукашенко завжди наполягав, що Україні не варто остерігатися атаки з білоруської території. Чи змінилась ситуація зараз? Якими є сили української армії на північному напрямку і як українські прикордонники вже посилили охорону кордону з Білоруссю? 

Чернігівська область, недалеко від села Нові Яриловичі. Крізь густий ліс автомобіль українських прикордонників рухається вздовж кордону. Після початку протестів у Білорусі Державна прикордонна служба України посилила охорону україно-білоруської межі. Збільшено кількість нарядів та використання технічних засобів.

«Ми, звичайно, тут як місцеві жителі постійно їздимо, але за рахунок збільшення кількості і щільності, то майже кожних 50-100 метрів у нас знаходяться наряди, і ми забезпечуємо надійну охорону державного кордону на вказаному напрямку», – розповідає Юрій Байдич, перший заступник начальника відділу прикордонної служби «Добрянка».

Прикордонники використовують безпілотники, квадроцикли і традиційно патрулюють з собаками. Також використовують інженерні загородження, наприклад сигнальний прилад «Хміль».

«Якщо особа, наприклад, буде перетинати державний кордон, так, як це дуже тонка нитка, її непомітно, і якщо особливо це буде в темну пору доби, то, розриваючи її, буде спрацьовувати пристрій, давати звуковий сигнал», – пояснює Юрій Байдич.

Білорусь – новий російський плацдарм?

Загалом кордон України з Білоруссю – це понад тисяча кілометрів. Здебільшого проходить він через ліса, болота або річки. Чи варто Україні остерігатися військової атаки у такій місцевості ? Про те, що Росія може використати Білорусь як плацдарм говорять від початку війни на Донбасі. Лукашенко завжди заперечував таку можливість, але тепер він відкрито розповідає, що у Білорусі і Росії «єдина армія».

«Гіпотетично, можна уявити, що у Росії з’являється реально ще один плацдарм, звичайно, географічно ситуація для України тоді значно погіршиться. Але перш за все російська армія від того більшою не стане.

Білорусь у будь-якому російському військовому плануванні відіграватиме роль просто відволікаючу, тобто можна більше створити дилем для українського командування – де буде основний напрямок удару. І оце буде велика проблема, тому що напрямків і так чимало», у такій місцевості  вважає головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень Микола Бєлєсков.

Територію Білорусі у своїх військових цілях Росія використовувала вже не раз. За даними спільноти InformNapalm у 2014 році на авіабазах у Бобруйську і Барановичах була розміщена російська військово-транспортна авіація і винищувачі. Також у 2015 і 2016 роках російські війська відпрацювали умовне нанесення авіаударів з повітряного простору Білорусі по стратегічним об’єктам країн Балтії і України. А під час навчань «Захід-2017» генштаб Збройних сил Білорусі узагалі виконував завдання російського командування.

«Все це говорить про те, що в принципі режим Лукашенка на сьогодні діє в одному ключі з державою-агресором Російською Федерацією і для України тут не може бути ніяких ілюзій щодо цього режиму.

Цей режим ворожий і в принципі українська сторона повинна досить серйозно ставитись до збільшення своїх оборонних можливостей саме на північному напрямку» – розповідає редактор білоруської служби міжнародної розвідувальної спільноти InformNapalm Денис Івашин.

Українські війська на північному напрямку

Біля кордонів Білорусі діє два оперативних командування Збройних сил України: «Захід» і «Північ». Дислоковані механізовані бригади, десантники, артилерійські і ракетні підрозділи від Волинської до Чернігівської і Сумської області.

«Формально, ситуація не виглядає такою поганою, тому що багато з’єднань мають постійні пункти дислокації якраз відносно недалеко до основної частини україно-білоруського кордону. Але є один нюанс, у нас загалом, от оцих лінійних з’єднань, тобто механізовані, танкові, мотопіхотні, морська піхота, десантно-штурмові війська і плюс артилерія, які можуть реально виконувати завдання на землі, а не сили підтримки, їх десь 36-37 бригад. З них 10-12 бригад постійно в зоні об’єднаних сил, тобто об’єднані сили дуже багато відволікають уваги», – розповідає головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень Микола Бєлєсков.

Після навчань «Захід-2017» на півночі України створили 61 окрему піхотну єгерську бригаду, але інформації про неї мало. «Донбас Реалії» звернулись у ЗСУ з проханням зробити репортаж про підрозділ, але відповіді поки не отримали. Ось як причину військових навчань цієї бригади пояснював один з її бійців у 2019 році.

«Поширення чуток про те, що Російська Федерація збирає свої диверсійно-розвідувальні групи в білоруських лісах поблизу кордону України. Завдання 61 окремої піхотної єгерської бригади полягає у швидкому реагуванні та веденні бойових дій в лісисто-болотистій місцевості у північних регіонах України», – стверджував військовослужбовець ЗСУ.

Після початку протестів Олександр Лукашенко оголосив про повну бойову готовність білоруської армії. Цього тижня окремо було оголошено про такий режим на двох базах артилерійського озброєння і базі зберігання танків.

Загалом у пошуках зовнішніх ворогів для Лукашенка на першому місці країни заходу, але щодо України дії білоруської і російської пропаганди також синхронізовані, розповідає редактор білоруської служби міжнародної розвідувальної спільноти InformNapalm Денис Івашин.

«Мова йде в першу чергу про присутність начебто на території Білорусі близько 200 українських бойовиків, які прибули на територію Республіки Білорусь для дестабілізації ситуації. Звичайно, я вважаю, що це також агресивні дії, тому що вони вже в одному ключі з державою-агресором Російською Федерацією відбуваються. І з України зараз дуже активно в принципі створюється такий уявний образ ворога» – додає Денис Івашин.

Ситуація на кордоні

На чернігівській ділянці кордону з Білоруссю українські прикордонники за кілька тижнів посиленої охорони жодних провокацій не зафіксували.

В одному з найбільших пунктів пропуску «Нові Яриловичі» потік людей у вересні зменшився удвічі. Зараз це близько 1300 людей щодоби. Але падіння сталося через «коронавірусні» обмеження.

«Можу сказати, що приблизно половина осіб, які перетинають державний кордон, це білоруси. На території Чернігівського прикордонного загону зафіксований один випадок звернення у зв’язку з політичними подіями в Республіці Білорусь.

Звернення за захистом додатковим», – розповідає виконувачка обов’язків прессекретаря Чернігівського прикордонного загону.

Здебільшого кордон перетинають водії вантажівок чи ті, хто їде провідати родичів. «Донбас Реалії» натрапили на кордоні на українця, якого білоруські прикордонники в країну не пустили. Олександр розповідає, що їхав до Білорусі подорожувати.

«Вони подивилися бронювання, щось думали-думали, потім все-таки сказали, що через коронавірус ми не можем пропустити», – каже Олександр, але сам вважає, що відмовили йому у в’їзді саме через протести.

Також «Донбас Реалії» поспілкувались з білоруськими пенсіонерами, які їхали в Україну до родичів. У мітингах, розповіли, участі не беруть, до протестів та Олександра Лукашенка, запевнили, ставляться нейтрально.

Північ Чернігівської області – не густо заселена територія. У селах багато покинутих будинків. Люди, які тут живуть загрози з Білорусі не очікують. Протести у сусідній країні, кажуть, на них не впливають.

«Нам найстрашніше, що зробили ось вірус, коронавірус, нам кордон закрили. А те, що там протести – ні. Мої білоруси розповідають, що у них все прекрасно, все добре. Картоплю викопали, жито – вижнем», – каже жителька села Нові Яриловичі Олена Ткаченко. Її односельчанин Михайло вважає, що Лукашенко – молодець, бо зберіг у Білорусі промисловість.

«Можливо, він трохи жорстокий такий, трохи диктатор, але ж і так як у нас уже, забагато всякої демократії, так теж погано», –так відповіла на питання про ставлення до Лукашенка місцева жителька Ніна.

Залишиться Олександр Лукашенко при владі чи ні, але Білорусь зміниться і Україні, вважають опитані «Донбас Реалії» експерти, доведеться на це реагувати.