В ОП пояснили, чому Україна погодилася на спільне інспектування в районі Шумів

В Офісі президента України заявили, що домовленість у межах Тристоронньої контактної групи про спільне інспектування в районі населеного пункту Шуми за участю представника координатора від ОБСЄ укладена «з метою спростування фейків і недопущення нових провокацій».

«Юридично інспекцію проводять не сторони воєнного конфлікту, а посередник – ОБСЄ у супроводі представників сторін. ОБСЄ неодноразово підтверджувала безпідставність будь-яких звинувачень щодо будь-яких порушень домовленостей українською стороною. Якщо хтось не довіряє ОБСЄ, нехай побачить правду на власні очі. Якщо хтось не розуміє можливого механізму такого інспектування, рекомендуємо освіжити в пам’яті історію діяльності СЦКК», – йдеться в повідомленні.

«Так, Росія відмовилася від роботи в рамках СЦКК. Кожна нормальна людина чудово розуміє, з якою метою це було зроблено. Але наявність такої мети не означає її реалістичності. Вкрай обмежений прояв присутності бойовиків нічого нікому не може дати, крім єдиного – ще одного аргументу на користь правоти України. Вкотре разом з міжнародною спільнотою закликаємо Росію повернутися до СЦКК, утримуватись від цього – абсурдно», – заявили в ОП.

В Офісі президента додали, що «люди, які стоять зі зброєю» навпроти українських військ на Донбасі, «є об’єктивним фактом». 

«Але кожна політична сила в Україні та суспільство загалом мають робити все для того, щоб ці люди ніколи не стали політичним фактом. Вони використовують бойові дії собі на користь. Україна ж використовуватиме правду та реальний стан речей на лінії розмежування для того, щоб позбавити окупантів будь-якого шансу посилити тиск на нашу державу», – йдеться в повідомленні.

Раніше сьогодні українська сторона у ТКГ повідомила, що за результатами позачергового засідання групи 9 вересня учасники консультацій домовилися про спільне інспектування в районі населеного пункту Шуми за участю представника координатора вiд ОБСЄ.

Спецпредставниця ОБСЄ у Тристоронній контактній групі зі врегулювання ситуації на Донбасі Гайді Ґрау пізніше повідомила, що візит у район Шумів, щодо яких «учасники зустрічі мають різні оцінки», запланований на 10 вересня.

5 вересня Денис Пушилін, нинішній ватажок угруповання «ДНР», пообіцяв, що в понеділок, 7 вересня, порушить нині чинний режим припинення вогню.

За його заявою, він віддав наказ своїм бойовикам відкрити того дня о 8-й ранку вогонь по території неподалік селища Шуми, що підконтрольне урядові України і лежить майже на лінії контакту між Торецьком і нині окупованою Горлівкою.

За твердженням Пушиліна, в тій місцевості нібито є «незаконно зведені інженерні споруди» української сторони, які, мовляв, збудували на порушення умов чинного припинення вогню. При цьому, як цитують Пушиліна пов’язані з бойовиками сайти, він закликав українські війська «забезпечити відсутність особового складу у вказаному районі» і заявив, що хоче не людських жертв і не зриву перемир’я, а, мовляв, «тільки дотримання досягнених домовленостей».

При цьому українська сторона у Тристоронній контактній групі наголосила, що спостерігачі ОБСЄ в своїх звітах чітко вказують, що провели повітряне спостереження в районі населеного пункту Шуми і не виявили жодних змін у наявних позиціях Збройних сил України у порівнянні з 5 липня 2020 року.

Після цих заяв 6 вересня внаслідок обстрілів на Донбасі один військовий загинув, ще один був поранений.

Із 00:01 27 липня на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню». З того часу і до 6 вересня українські військові не повідомляли про поранених та вбитих внаслідок бойових дій.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.